Інклюзивна освіта: основні положення

ЮНЕСКО розглядає інклюзію як підхід, що «динамічно розвивається, полягає в позитивному відношенні до різноманітності учнів і в сприйнятті індивідуальних особливостей не як проблеми, а як можливості для збагачення процесу пізнання». Тому рух у напрямі інклюзії - це не тільки технічна або організаційна зміна, але і своя філософія.

Інклюзія: як розшифрувати?

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та поза його межами.

Інклюзія розглядається як процес визнання і реагування на різноманітність потреб всіх тих, хто навчається. Вона припускає їх активну участь в процесі отримання знань, в культурному і суспільному житті. Інклюзія приводить до зменшення сегрегації в системі освіти. Вона вимагає змін і модифікацій змісту, підходів, структури і стратегії освіти з урахуванням потреб усіх дітей, керуючись переконаністю, що системи загальної освіти зобов'язані навчати усіх дітей.

Інклюзія особливо підкреслює надання можливостей для рівної участі дітей з інвалідністю (фізичною, соціальною і емоційною) в загальній системі здобування освіти, для індивідуального вибору і отримання спеціальних послуг і пристосувань для тих, кому це необхідно.

При визначенні інклюзії важливо відзначити наступні моменти.

Мається на увазі:

·                     заохочення відмінностей;

·                     користь для тих, хто навчається, а не тільки для тих, хто піддається виключенню;

·                     відсутність в школі дітей, які можуть відчувати себе виключеними;

·                     надання рівного доступу до освіти або створення спеціальних умов для певних категорій дітей без їх виключення.

Не мається на увазі:

·                     реформа тільки спеціальної освіти, але реформа як формальної, так і неформальної освіти;

·                     реагування тільки на відмінності, але також підвищення якості освіти для тих, хто навчається;

·                     спеціальні школи, але можлива додаткова підтримка для учнів у загальній системі освіти;

·                     задоволення потреб тільки дітей з інвалідністю;

·                     задоволення потреб однієї дитини за рахунок іншого.

Інклюзивна освіта включає:

·                     визнання рівної цінності для суспільства всіх учнів і педагогічних працівників;

·                     підвищення ступеня участі учнів у навчальному процесі та позашкільних заходах й одночасне зменшення рівня ізольованості частини учнів;

·                     зміни в політиці навчального закладу, практиці та шкільній культурі з метою приведення їх у відповідність з різноманітними потребами учнів, які навчаються в даному навчальному закладі;

·                     Подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх учнів, а не тільки учнів з інвалідністю та учнів з особливими освітніми потребами;

·                     аналіз і вивчення спроб подолання бар’єрів і покращення доступності навчальних закладів для окремих категорій учнів. Проведення реформ і змін, спрямованих на користь усіх учнів;

·                     переконання, що відмінності між учнями – це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати;

·                     визнання прав дітей на отримання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, що розташовані за місцем проживання;

·                     покращення ситуації у школах у цілому як для учнів, так і для педагогів.

·                     визнання ролі шкіл не тільки в підвищенні академічних показників учнів, а й у розвитку місцевих громад;

·                     розвиток партнерських відносин між школами і місцевими громадами;

·                     визнання того, що інклюзія в освіті – це один з аспектів інклюзії в суспільстві.

Ключові елементи інклюзивної освіти

При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості.

·                     Інклюзія - це процес. Вона повинна розглядатися як постійний нескінченний пошук якнайкращих способів реагування на людську різноманітність. Це - навчання тому, як жити, приймаючи всі відмінності, і вчитися виходячи з цього. У такій ситуації відмінності бачаться позитивніше - як стимули, сприяючі отриманню знань.

·                     Інклюзія пов’язана з визначенням і подоланням бар’єрів. Тому вона включає накопичення, класифікацію й аналіз інформації з різних джерел з метою планування поліпшень в політиці й практиці.

·                     Інклюзія - це присутність, участь і досягнення всіх учнів. Присутність в даному випадку означає те, «де діти навчаються і як часто вони відвідують школу»; під участю мається на увазі рівність в отриманні досвіду в стінах школи, а отже, кожен з учнів повинен приймати думки інших; і досягнення - це результат навчання за всією програмою, а зовсім не результати тестів або іспитів.

·                     Інклюзія акцентує увагу на тих групах учнів, які більше схильні до виключення або маргіналізації або незасвоєння знань. Це має на увазі відповідальність проведення моніторингу тих груп, які статистично знаходяться в зоні більшого ризику, а також при необхідності зробити кроки до забезпечення їх присутності, участі й досягнень в системі освіти.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Основні принципи та цінності інклюзивної освіти

Інклюзивна освіта – цінності:

·                     це визнання того, що всі діти можуть навчатися;

·                     це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;

·                     це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;

·                     це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;

·                     це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

Інклюзивна освіта базується на таких принципах

·                     цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;

·                     кожна людина здатна відчувати і думати;

·                     кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;

·                     адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;

·                     справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;

·                     всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;

·                     задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини;

·                     визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов;

·                     залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей;

·                     командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів;

·                     складність завдань повинна відповідати здібностям дитини;

·                     рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною;

·                     подолання потенційних бар'єрів в навчанні.

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Інтеграція vs. інклюзія

Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.

Інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів – як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій.

Інклюзію в освіті можна розглядати як один із багатьох аспектів інклюзії в суспільстві в цілому.

Переваги інклюзивної освіти

Переваги інклюзивної освіти:

Для дітей з особливими потребами:

·                     завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;

·                     ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;

·                     оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;

·                     навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;

·                     у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Для інших дітей:

·                     діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;

·                     діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;

·                     діти вчаться співробітництву;

·                     діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Для педагогів та фахівців:

·                     вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів;

·                     вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;

·                     спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.