Діти із порушенням зору

      На сьогодні в Україні порушення зору посідають перше місце серед інших розладів. До цієї групи належать сліпі (близько 10%) та слабозорі (люди зі зниженим зором). Сліпими вважаються особи, у яких повністю відсутні зорові відчуття або ж ті, котрі мають лише незначну частку світловідчуттів (гострота зору до 0,004). Слабозорими - ті, хто має значне зниження зору (в межах від 0,05 до 0,2 при використанні коригуючих окулярів).

    Основною причиною зниження гостроти зору є вроджені захворювання або аномалії очей (70% випадків). Фактори, що спричинюють аномалії очей надзвичайно різноманітні. Серед ендогенних (внутрішніх) - спадковість, гормональні порушення у матері та плоду, резус-несумісність, вік батьків, порушення обміну речовин тощо. До ендогенних (зовнішніх) факторів можна віднести різноманітні інтоксикації, інфекційні та вірусні захворювання та ін.

    Серед поширених розладів органів зору - мікрофтальм, анофтальм, катаракта, глаукома, атрофія зорового нерва, дегенерація сітківки, астигматизм, короткозорість, далекозорість і т. ін.

    Захворювання очей призводить до складних порушень зорової функції - знижується гострота, звужується поле зору, порушується просторовий зір.

      Внаслідок неповного чи спотвореного сприйняття довкілля уявлення таких дітей певною мірою збіднені, фрагментарні, одержана інформація погано запам'ятовується. Діти відчувають труднощі під час читання, письма, практичних робіт; швидко стомлюються, що зумовлює зниження розумової та фізичної працездатності. Саме тому вони потребують дозованого зорового навантаження та охоронного режиму під час організації навчального процесу.

    З огляду на те, що упродовж навчання зір учнів може змінюватися (відповідно змінюватимуться офтальмологічні рекомендації), необхідна скоординована робота педагогів, шкільного лікаря, офтальмолога та батьків, які мають тримати під контролем допустимі фізичні та зорові навантаження учня.

Як розпізнати порушення зору у дітей

Загальні ознаки захворювань очей у дітей наступні:

·         Дитина швидко втомлюється під час занять, що вимагають зорових навантажень, скаржиться на головний біль, тре очі під час читання

·         Його очі часто виглядають почервонілими

·         Занадто близько підносить до обличчя іграшку або книгу, нахиляє голову при спробі щось розглянути; або навпаки — відсуває предмет подалі

·         Очі дитини дивляться в різних напрямках (цей може бути слабо виражене або проявлятися в моменти перевтоми і стресу)

·         Дитина примружує очі, закриває одне око або часто моргає, щоб розглянути дрібні деталі

·         Прагне сісти ближче до телевізора, нахиляється вперед під час гри за комп’ютером

·         У дитини є проблеми з переміщенням в просторі (вона ударяється об стоячі предмети, упускає речі на підлогу).

Коли йти до лікаря

       Лікарі оцінюють зір дитини вже в першу добу після її народження. Потім дитину потрібно показати офтальмологу в 3, 7-8 місяців і в 1 рік. Якщо ви помітили у дитини які-небудь ознаки відхилення зору, необхідно терміново відвести її до офтальмолога. Лікар може призначити носіння окулярів для корекції зору, виконання спеціальних вправ для очей.

       Але навіть якщо дитина не має очевидних проблем з очима, її потрібно показувати фахівцеві регулярно — 1-2 рази на рік.

Види порушень

В Україні проблеми із зором мають 20% дітей. Зорові порушення заважають дитині пізнавати світ, створюють труднощі в спілкуванні з оточуючими, навчанні, обмежують діяльність і загрожують розвитком сліпоти. Багатьох наслідків можна уникнути, якщо вчасно виявити проблему і почати лікування.

Інтенсивне формування органів зору у дитини відбувається в перші 5 років життя. Більшість дітей народжується з укороченими очними яблуками. Це проявляється дитячою далекозорістю і зазвичай проходить до 6-ти років. Ріст очних яблук триває до 14-15 років. Очі дітей і підлітків дуже вразливі до підвищених навантажень і недотримання гігієни, тому підвищений ризик розвитку порушень зору.

    Найпоширеніші порушення зору у дітей — короткозорість, спазм акомодації, далекозорість, косоокість, астигматизм, амбліопія. Їх причини можуть бути як вродженими, так і набутими.

Короткозорість

Короткозорість може бути і вродженою, але частіше це набуте захворювання. Інтенсивне тривале навантаження на очі (читання, письмо, перегляд телевізора, комп’ютерні ігри) порушує кровопостачання в очних яблуках, що призводить до їх розтягування. Це проявляється погіршенням зору вдалину. Зір поліпшується при натисканні на очне яблуко або при примруженні.

Спазм акомодації

Спазм аккомадаціі (помилкова короткозорість) являє собою надмірне напруження м’язів, яке зберігається, навіть коли око цього не потребує. Це порушення виявляється зниженням гостроти зору вдалину, болем в очах, скронях і області чола, швидким стомленням при виконанні зорової роботи поблизу. Без лікування спазм акомодації з часом може перейти в короткозорість.

Далекозорість

Далекозорість у дітей найчастіше — вроджена проблема, обумовлена анатомічними порушеннями в будові ока. Більшість новонароджених має слабку або середню ступінь далекозорості. У міру зростання дитини зір наближається до нормального. Але у деяких дітей із спочатку високим ступенем далекозорістю, і з часом ситуація не поліпшується. Ознаки далекозорості — прагнення відсунути книгу під час читання, зниження зору вдалину, почервоніння очей і біль під час виконання зорової роботи, швидка стомлюваність очей.

Косоокість

Зовні косоокість проявляється відхиленням ока вправо або вліво (рідше — вгору або вниз). Часто є симптомом інших очних захворювань у дитини, зазвичай спадкових.

Астигматизм

Астигматизм у дітей найчастіше вроджене явище. Порушення зору обумовлено зазвичай неправильністю кривизни рогівки. Астигматизм проявляється зниженням зору вдалину і зблизька, швидкою стомлюваністю очей, хворобливими відчуттями при роботі на близькій відстані.

Амбліопія («ліниве око»)

При амбліопії зорові образи, отримані від кожного з очей, відрізняються. Тому мозок не може з’єднати картинку в одне ціле. Появу цього захворювання пов’язують з порушенням рефракції (далекозорість, короткозорість, астигматизм) або з відсутністю доступу світла до сітківки (катаракта, більмо, помутніння склоподібного тіла). В результаті одне око стає ведучим, а друге поступово «вимикається». До симптомів амбліопії у дітей належать головний біль, дискомфорт в очах, швидка стомлюваність очей. Координація руху порушена, дитина незграбна. При читанні одне око відхиляється.

Маленька дитина не може зрозуміти, що його очі бачать неоднаково. Старші діти повідомляють, що з одного боку бачать гірше. Щоб зберегти зір «ледачого ока», амбліопію необхідно коригувати в ранньому віці.